Інтерв'ю з Gantz від Shoot Me Again за 6 травня 2005 (ЗІРВАНІ ГОЛОСИ #2 ШАНОВНІ, ВАШ ДІАГНОЗ FRENCH SCREAMO ЧАСТИНА 2)

     П'ятниця, 6 травня 2005

Відповіді: Джосс, крім питань про тексти (Майк).

Хто такі Gantz? Як б ви описали свою музику для того, хто вас не любить? Що значить назва?

Привіт, Gantz це 5 чоловік: Майк на басу, Стеф на барабанах, Макс на вокалі, Фло на гітарі і я - Джосс, також на гітарі. В наших композиціях ми не ставимо ніяких рамок, тому що все залежить від нашого настрою. Він може дати хаотичні пасажі, досить жорстокі, або навпаки - дуже спокійні атмосферні моменти. Gantz нічого особливого не означає. Просто так вирішили, щоб назва була не занадто показовою. 

Французька емо-сцена, з якою ви пов'язані, на даний момент здається досить продуктивною та жвавою! Як ви думаєте, ця "мода" зумовлена популярністю деяких американських чи японських емо/скрімо-гуртів? Чи на це вплинуло саме французьке емо-коріння: Sixpack, Anomie, Alcatraz...?

Так, в даний час у Франції є дуже хороші гурти, я не знаю з чим це пов'язано, звичайно, може бути трохи і того, і іншого. Але все-таки ми прийшли з різних стилів, з металу, з нойзу або з хардкору. На початку діяльності ми просто хотіли зробити музику без перешкод, не бажаючи звучати, як інші конкретні групи. Єдині кого ми всі разом слухали на початку це були Breach. Тоді ми представити не могли, що ми можемо слухати сьогодні. 

Gantz пройшли через злети і падіння через зміни в складі....Чи є зараз усе стабільним, і чи готові ви продовжувати?

Так, через Gantz вже пройшло людей дев'ять. Кожен раз ми задавали собі чимало питань, в тому числі і про те, щоб продовжувати грати під цим ім'ям. Нинішній склад у нас з літа 2003 року (новий вокаліст та ще один гітарист), ми вже зробили близько двадцяти концертів в цьому складі. Я не знаю, чи зміниться ще щось, але впевнений в тому, що в нашого гурту буде добрий кінець. Він вимре, як і всі інші.

Лірика французькою мовою. Навіщо? Чи є це опором американському імперіалізму, простим вибором, або ж захистом французької мови?

Співати французькою - це вибір, перш за все людини, яка пише тексти, ми співали англійською з нашим першим вокалістом на дебюті, а потім завжди французькою. Кілька людей в гурті займалися письменництвом (Майк, Макс і я), і усі не супер англомовні. Тоді, очевидно, легше висловити те, що відчуваєш на своїй рідній мові.

Лірика досить поетична...Хто її пише? Що ви намагаєтесь отримати та передати через неї?

Майк: Тексти досить поетичні, це правда... я дуже люблю писати літературу, я письменник, так що це доволі природньо, що я пишу. Макс теж пише тексти. На спліті з Cleaner Макс написав "Une Lueur" , а я написав "Il fût un temps" і "Des millions de façons de vivre, des millions de façons de mourir"… У нас є певна пристрасть до гуманістичних текстів, про свій стан, про ставлення індивіда до суспільства, про те, що його оточує, що йому перемелює кістки, що його створює… Для тексту "Il fût un temps" наше пояснення - це опис людини, яка росте і повільно відкриває свою свободу, ту, якою вона вважає, що володіє, але й усвідомлює в міру свого відчуження від навколишнього світу… Її свобода волі мало що означає для суспільства, яке її знищує, тому щрб вижити, вона вирішує дати йому опір.... Проходить час, вона бачить зло, але це зло не навколо неї, а всередині. Незважаючи на її зусилля вже занадто пізно. Час не шкодує, а смерть підстерігає... Ми, звичайно, не будемо детально описувати кожен текст. Основна їх ідея полягає в тому, що кожна людина має своє власне сприйняття речей, і відповідно до його досвіду, його принципам, його ідеям, словам, в усіх буде різна думка. Скільки текстів, фраз, слів було витлумаченно в хороших чи поганих цілях... Наше послання, наша лірика, наші слова - це відображення наших почуттів, того, що нам здається вірним, але для інших це може бути зовсім не так!

Як ви думаєте, музика, а значить і лірика можуть бути шляхом підштовхування людей до самоосвіти і усвідомлення того, що відбувається навколо нас? Або це тільки розвага? І тільки тому здається, що революція це "на один вечір"?

Структура написання наших пісень досить випадкова.Іноді тексти можуть бути написані раніше, іноді музика встановлює шлях, а текст йде потім.... Правил немає, тільки почуття. В "Крижаних людях" (ориг. La Nuit des temps - французький науково-фантастичний роман 1968 року Рене Бархавеля) музика виховує світ, виховує свідомість, уявімо собі на одну мить світ без музики.... Це неможливо, музика - це відображення нашої приналежності до людського роду, музика - це машина для створення почуттів, ідей, думок, тенденцій, мод..... життя. Музика - розвага, але це не заважає висловлювати через неї важливі речі... Для Gantz музика і лірика тісно пов'язані і, безперечно, вони нероздільні... це наш спосіб змусити людей замислитися , прямо чи дотично. Так само, як і кожна людина, яка читає, слухає і навчає інших... наше оточення не може залишити нас байдужими, наші душі - це, мов би, генератори ідей, думок, наші вчинки дають відбитки, ніщо не залишає нас байдужими. Ми не прагнемо зробити власну революцію, тому що ми молоді і це модно, ми не прагнемо зробити революцію, щоб повалити режим і знищити суспільство, яке нас оточує... Але ті пилинки, які ми разом залишаємо, ті деякі слова, які ми вимовляємо, ті деякі ноти, які ми граємо, стають цією великою революцією, яка і полягає в тому, що ми можемо вільно висловлюватись, слухати і ділитися чим завгодно… Музика - вихід, в цьому і полягає суть нашої революції та нашої музики.

Як там IMPURE MUZIK? Схоже, що він працює по DIY (Do It Yourself) через багато спільних видавництв... У вас є певна етика, яку ви дотримуєтесь?

Impure Muzis - це те, що створено Майком і мною на наші особисті гроші. В першу чергу, щоб випустити наш другий скед (з фр. сленга "диск") з Gantz, а вже потім ми вирішили реінвестувати гроші, щоб допомогти друзям, і ми видали "Erase The Metronome" для Nothing To Prove та багато інших релізів. Ми завжди дотримувалися певних принципів, не кажучи вже про етику, ми зазвичай працюємо з гуртами, з якими у нас спільні почуття і музично і по-людськи, тому нам все одно, чи сподобається гурт іншим чи ні. Ми завжди хотіли б пропонувати дуже доступні ціни, і ми завжди поважаємо вибір гуртів в їх музиці та ефектах та не нав'язуємо їм нічого свого під час запису. 

Що ти думаєш про ідеї революції з анархістським бекграундом? А як же реформізм, який передається антиглобалістськими рухами? Яку сторону вибираєш ти?

Я не думаю, що анархія - це добре, це на папері, теоретично, але, на жаль, людина божевільна з моменту свого створення і завжди буде такою. Таким чином, самокеровані компанії, на мій погляд, не могли б працювати, і мені дуже боляче говорити про це. Я також не думаю, що глобалізація - це добре, навіть якщо я притримуюсь ідеї "no borders", все одно економічні інтереси будуть переважати, і поки гроші будуть домінувати в світі це не зможе працювати. Для цього необхідно, щоб кожному були важливіші більше суспільні інтереси, ніж власні. 

Що ти думаєш про самоосвіту?

Прикольно, що ти задаєш мені це питання, тому що моя подруга вчителька, і ми багато говорили на цю тему. У Франції є школи відмінні від класичних шкіл - школи «Freneit», але вона все одно залежить від національної освіти, тому від держави. Нещодавно ми зустріли в турі Стефана, чудового хлопця, який прихистив нас. Він розповів нам, що він не вчився в школі, його батьки виховували його самостійно. Тепер, коли у нього є дитина, він думає про її майбутнє та теж планує відправити її в "альтернативну" школу. Я нічого не маю проти цього, але, з іншого боку, я думаю, що кожна дитина ходить в школу, школа - частина життя, тут ти вперше зустрінешся з безліччю незнайомих людей і навчишся щось в інших, і тільки для цього, мені здається, це має важливе значення.

Що думаєш про Straight Edge і вегетаріанство?

Я особисто не є ні одним, ні іншим, як і всі інші члени гурту. Однак мені доводилося зустрічати чимало людей, я зустрічався з багатьма вегетаріанцями, і кожен раз це не створювало бар'єри чи підгрунття для підколів. Я думаю, що головне бути терпимим по відношенню до іншого і не нав'язувати йому своє бачення речей, я, наприклад знаю багато людей, які ходять в Мак, і я не дозволю собі судити їх чи перестану з ними спілкуватись, кожен робить свій вибір. Особисто я прихильник вегетаріанських страв, не будучи вегетаріанцем, просто смачно, я люблю вегетаріанську їжу і не пропускаю жодного рецепта. 

Gantz існує вже кілька років. Як у вас ще є бажання продовжувати? Я знаю, що це не завжди просто...

Коли я перестав грати в минулому році, то незабаром зрозумів, що музика - це моя єдина пристрасть. Я не дуже прив'язаний до свого інструменту і до того ж не сильний в технічній стороні, але грати в гурті, висловлювати щось важливе, зустрічатися з людьми всюди - це моя сутність, я люблю це. Я знаю, що це коли-небудь припиниться ...і я, звичайно, буду сидіти і бринчати в кутку самісінький, але я думаю, що я не припиню писати якісь уривки пісень. 

Що тебе найбільше хвилює сьогодні у Франції? Чи все добре, чи все радує?

У Франції багато чого пішло не так, праві при владі і хотіли нав'язати численні антисоціальні реформи, які вивели на вулиці чимало людей. В результаті останніх регіональних виборів перемога лівих була нищівною (тільки 2 регіони забрали праві). Нинішня політика руйнує все, що було побудовано з точки зору соціального прогресу (Медичне страхування, компенсація по безробіттю, підтримка доходу людей, що знаходяться в нестабільному становищі... ) і підкреслює безпеку, нав'язуючи нам поліцейську державу, яка хоче змусити всіх повірити, що злочинність - це проблема, що вирішується. Багато людей протестують і висловлюють себе на виборах, і це єдиний спосіб діяти, мабуть.

Всі знають, що хардкор панк сцена не може змінити світ! Але, можливо, ми можемо спробувати побудувати альтернативну спільноту, яка відрізнятиметься від сучасного суспільства, сучасного споживання? Чи дійсно ми піддаємо суспільство сумніву своїми вчинками і думками? Що думаєш?

Як сказав Майк раніше, це не одна людина або гурт мають змінити ситуацію, але для мене всі люди, що діють через ті чи інші форми мистецтва, створили культурну альтернативу масовій культурі, яку нам хочуть нав'язати. Я не претендую на статус артиста, я вважаю, що кожен може виразити себе через будь-яку форму мистецтва. Ми виражаємо своє тіло та розум. Так ось, суспільство мало знає про мікрокосмос "панк-хардкору", який точно не робить речі в ньому легкими (доступ до місць для репетицій, організація концертів... ), але рятують зв'язки між людьми, я завжди був вражений кількістю контактів, які я можу зав'язати по всьому світу, особливо через Інтернет, який для мене є зброєю альтернативної культури.

Назви декілька хороших гуртів сьогодення та зінів. 

В даний час так багато хороших гуртів. З французького, я чіпляюсь за матеріали тих гуртів, з якими ми грали на одній сцені. Metronome Charisma, Kargal, Gameness (французькі Funeral Diner, Overmars, Amanda Woodward (їх концерт - один з найкращих моїх спогадів), Mihai Edrisch або Cheval de Frise. Ще Emperor, Envy, Funeral Diner, Standstill, Yaphet Kotto, Botch, Isis, Majority Rule і, звичайно ж, Cleaner і Pledge Alliance (вони сформували новий гурт Plague Mass), не кажучи вже про Pixies і Sonic Youth. Що стосується веб-зінів, їх теж багацько зараз (коли я говорив вам, що Інтернет моя альтернативна зброя, це йшлось про них також).

Які твої мрії? Чого ти хочеш досягти у житті?

Нічого особливого, я зрозумів, що мета життя - зайняти його як найкраще перед смертю, в мене було відчуття, що я зробив щось в свому житті, отже я існував. Потім вже йде щастя типу дружини з дітьми, власного будиночка на дачі... це може здатися дуже банальним для деяких, але у кожного є своє визначення щастя.

Хух, добре, це сране інтерв'ю закінчилось... Сподіваюсь, я не набриднув тобі?

Ні, чесно, я завжди з великим задоволенням відповідаю на інтерв'ю. Не відчуваю себе особливо талановитим у написанні, тому дуже ціную можливість вільно висловлюватися за за даними темами в таких форматах. Дякую тобі.